"Україна не вмре, не загине!"

Сценарій

виховного заходу до Дня памяті жертв Голодомору

«Україна не вмре, не загине!»

Мета: Поглибити знання учнів, присутніх про роки голодомору в Україні та його наслідки для українського народу, розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, використовувати різні документи, готуючись до розповіді, виступати у ролі актора, виховувати повагу до історичного минулого свого народу, який вистояв і проніс свої традиції через різні випробування.

Обладнання: В  залі на стіні – образ Божої Матері, прикрашений вишитим рушником (бажано чорними і червоними нитками або тільки чорними). Усі ведучі – в темному одязі. Навколо на столиках стоять чорнобривці, різноколірне кленове листя, кетяги калини і чорні стрічки, хлібина, свічки.

ДИКТОР- (за сценою).

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Ведуча 1(Голос за кадром.) Хто це? Чий голос щоночі просить: «Хлібця!Хлібчика,дай мамо!»

(Сценка . Маленька дівчинка простягає руки до ікони.)

Дівчинка . Боже! Що там у тебе в руці?

Дай мені,Боже, хоч соломинку…

Щоб не втонути в голодній ріці

Бачиш, мій Боже , я - ще дитинка.

Тож  підрости хоч би трохи бодай.

Світу не бачила білого , Боже!

Я – пташенятко прибите в дорозі.

Хоч би одненьку пір’їнку дай,

Тато і мама холодні вкрай.

Боже ,зроби , щоби їсти не хтілось!

Холодно,Боже, сніг дуже білий.

Боже , що там у тебе в руці!

(Відео________________________________)

Мати-Україна. Богородице! Матір наша небесна! Свята Покрово, покровителько люду свято-руського ! Куди ж ти відійшла ? Чого ж залишила мою землю і народ мій на поталу червоних дияволів? Чи ж не бачиш ти , що вони доточують кров із могутнього українського народу? Чи ж не бачиш криниці, повної українських сліз?Чи ж не бачиш , що то вже не я – Україна , а велетенська могила?Де ж ви , сили небесні?

(Пісня « Я – Україна!»)

Ведуча1. І стояла вона осліпла від горя , обдерта, сива, напівблаженна , мукою підпирала небо , мати – Україна , на велетенському хресті розіп’ята .

Ведуча 2. Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

Ведуча 1. Щороку у четверту суботу листопада Україна в прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили .

Ведуча 2. Нехай сьогодні наша зала стане храмом духовності , храмом скорботи і пам’яті.

Ведуча 1.Їм - неоплаканим і невідспіваним… Їм – похованим без труни й молитви…позбавлених могили й шани - присвячується ця хвилина мовчання.

Хвилина мовчання.( Метроном)

( Виходять читці)

Уч1. Ніч огорнула мою Україну.

В небі високо засяяли зорі.

Чому ж до зірок я думкою лину?

Схиляючи голову в тихій покорі.

Уч2. Може ті зорі – то душі людей,

Які відлетіли в Голодні часи?

А серед них скільки було дітей!

Їм не бачити більше земної краси.

Уч3. Ніколи вже їм не пізнати кохання,

Не пройтися щасливими лісом і полем..

Голод нищив життя й сподівання.

Збережи , Боже , рід наш! Повернись ,до нас доле!

Уч4 .Раптом туга стискає душу мою,

Свічку поставлю в вікні . Запалю.

Прошепчу я тихо молитву свою -

Тих , голодних 30 –х я гріх замолю.

Уч5. Хай світло від свічки у небо летить -

Хоча б одну душу зігріє в цю мить.

Щоб душа ця загублена спокій знайшла –

Й у Вічність до Бога вона відійшла.

Уч.6.Час пройшов, проминули літа,

Вже зітерлись у пам’яті нашій

Тих жахливих часів гіркота

І обличчя від голоду павших.

Уч.7.Але пам’ять не вмерла, жива.

Хоч ми всі й заслуговуєм докір.

І на душах хай крига скресає,

І ніколи хай свічка в серцях не згасає.

( Пісня___________________________________)

Ведуча 1. Українське село гинуло мовчки… люди їли кульбабу , реп’яхи , проліски ,липу , бур’яни , варили шкіру від взуття. У людей розпухали обличчя , ноги , животи.

Ведуча 2. Померлих , а часто ще й живих , звозили ,скидали в яму й закопували. Прагнучи врятувати від голодної смерті хоча б дітей , селяни везли їх у міста й залишали в лікарнях , на вулицях.

Ведуча1. Голодомор став для України національною катастрофою. За різними даними голодною смертю померло від 4 до 9 мільйонів осіб. Люди пішли з життя тому , що у них було забрано останній шматочок хліба- останню надію на порятунок.

Уч1. « Боже , врятуй мою маму!»

Мамо! Матусю ! Рідненька!

Не покинь мене , моя ненька!

Не лети ти до синього неба ,

Бо для доні тобі жити ще треба.

Твоя донечка їстоньки хоче.

Ось і мишка про жито шепоче …

Хоч не хліба мені , а зернинку знайти,

І до тебе тоді були б сили дійти.

Це зернятко тобі я б усе віддала,

Аби тільки , матусю , була б ти жива!

Боженьку! Чуєш ? врятуй мою маму!

Братика й тата вже кинули в яму.

Від голоду вмерло все наше село…

А людей тут , багато- багато жило!

Залишились тільки я і матуся!

Тож до тебе ,Єдиного, я зараз молюся!

Ведуча 1. З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися , що пам’ятатимуть , що не забудуть . І тягар з душі спадав…

Ведуча 2 . Не звільняється пам'ять , відлунює знову роками.

Я зітхну…запалю  обгорілу свічу, помічаю : не замки- твердинні ,не храми-

Зкам’янілий чорнозем –потріскані стіни плачу.

Піднялися , озиваються в десятиліттяхз долини, аж немов з кам’яної гори.

Надійшли …Придивляюсь :Вкрана , 20 століття

І не рік , а клеймо – 33»

(Учні виходять із свічками)

Уч. 1. Засвіти свічу на вікні.
Хай промінням сягне до зорі,
Хай освітить весь світ співчуттям.
Це збагни ти собі і затям.

Уч. 2. Засвіти у серці свічу.
І думками туди я мчу,
Де мільйони моїх братів
В смерть летіли по волі катів.

Уч.3. Запалімо мільйони свічок!
Душі тих малих діточок
З болем з неба за нами зорять.
І німують. Мовчать.

Уч4.. Засвіти свічу, засвіти!
Хай здригнуться від правди світи.
Хай дізнається вся Земля:
Панахиду Вкраїна справля…

Пісня «Свіча»

Ведуча 1. Україна пам’ятає!

Ведуча 2 . Світ визнає! Дякуємо за увагу!