Із сторінок історії Кадобнянської гімназії
Із сторінок історії Кадобнянської гімназії
На теренах села Кадобна в 1900 році була збудована нова школа з цегли, яку виробляли на цегельні в самому селі. В школі працювали двоє вчителів. Основним її завданням було навчити дітей писати, читати, рахувати. Через те,що в школі вивчали три предмети, школу називали докласовою тривіальною. Священник проводив вивчення Закону Божого. Директором тоді був Мартинець Михайло, про що свідчить надпис на надгробному пам’ятнику на долішньому цвинтарі: «Михайло Мартинець, управитель школи, упокоївся 17.ІV-го 1908 року, проживши 63 роки. Спокій на рідній землі».
Школу відвідували від десяти до двадцяти відсотків дітей шкільного віку. Дитяча праця застосовувалася в сільському господарстві,в наймах у багатих селян. Але і ті, що ходили до школи, не завжди її закінчували. За окремими підрахунками в Галичині починали вивчати азбуку 72 відсотки дітей шкільного віку, а закінчували лише 7 відсотків. Із архівних документів: « До першої світової війни на всю Галичину не існувало жодної державної п’ятикласної, чи шестикласної української школи, а були однокласні і двокласні»( Торжество історичної справедливості.Львів.1969р., стор.312,312).
В період з 1919 – 1939 роки, коли Галичина перебувала під владою польщі, освіта в селі була на низькому рівні. Поляки не були зацікавлені в тому, щоб діти українців навчались. Діти багатих батьків відвідували школу, а бідних – не всі. Частина дітей була в наймах у багатих, інші допомагали батькам по господарству, пасли худобу. Основною причиною було те, що дітей не було в що взути і одягнути. Часто одні діти приходили зі школи і передавали одяг тим, що йшли в другу зміну. Тай від батьків можна було почути, що пана з нього не буде. Що до дівчат, то вважалось, що їм взагалі не потрібно вчитись. В цей час школою керував поляк Білянський. В школі всі діти не вміщалися, бо майже половина її була зайнята під квартири директора та вчителів. Один клас ще продовжував вчитися в читальні.
Аж до початку війни 1941 року директором школи працював Брикайло, вчителькою була і його дружина та пані Нечайова. Не всі діти, які починали навчання, закінчували школу. Набирали в перший клас в межах 15-20 учнів, а вже в 5-7 класах разом взятих нараховувалось до 30 учнів, а часом і менше. В першому класі уроки велись українською мовою, а вже в 3-4 по 5-7 класи викладали польською, лише години української мови та українського читання проводили українською мовою, але говорилось, що то години руської мови. Слова «українська мова» говорити заборонялось. Крім мови та читання були години арифметики, малювання, співи, ручні роботи (праця) і релігія. У 5-7 класі ще була історія Польщі і географія. Іноземної мови, крім польської , не було. Навчання починалось о 8.00 годині, це сьогодні 10 година за Київським часом.
Книжки потрібно було купувати. В кінці року діти свої книжки продавали, а купували в інших дітей ті підручники, які їм були потрібні. Одягнуті діти були бідно, а літом ходили до школи босі.
Оцінювання знань проводилось за чотирибальною системою. Це – «недостатньо», «достатньо», «добре», і «дуже добре». Свідоцтва видавались українською і польською мовами. Наочних посібників майже не було. На стіні висіла карта Польщі. Людей з вищою освітою в селі не було. Отримати вищу і середню освіту коштувало дуже дорого і тому мало хто міг собі дозволити вчити дітей.
В 1939 році школа поступово перейшла на семирічну освіту. Учні ще рік ходили в той самий клас, навчання проводилось українською мовою, російська мова була як предмет. В 5-7 класах уроки вели вчителі предметники. Директором школи ще був Брикайло.
Вчительський та учнівський колективи 40-х років
Після переселення, в 1954 році почала діяти відремонтована школа. В переселення вона була зруйнована, стояли тільки стіни і стеля на них.
Директором школи в 1954 році був Шаповалов, а в 1955році школу прийняв Батринюк М.І. Школа працювала у дві зміни, освітлювалася нафтовими лампами, при яких мало що було видно, опалювалась дровами. Електричне світло було проведене в 1957 році. Школа добре була забезпечена кадрами, в основному молодими.
На ганку старої школи.
Від часу своєї молодості і до пенсійного віку в школі працювали і віддавали свої знання та вміння підростаючому поколінню вчителі: Батринюк Михайло Іванович, Батринюк Марія Іванівна, Романів Петро Іванович, Шелемей Йосип Миколайович, Магерко Галина Іванівна, Романів Євгенія Михайлівна, Федів Тамара Ісаківна, Сухарник Ольга Вікторівна, Сухарник Михайло Васильович, Романів Богдан Петрович, Романів Марія Яківна,Іванів Ольга Іванівна, Романів Ганна Степанівна, Дюг Надія Василівна, Квітковська Дарія Андріївна, Бандрівська Марія Миколаївна, Волос Лідія Остапівна, Фіцак Іван Іванович, Мрочко Ігор Михайлович.
Поповнили школу молоді вчителі – колишні учні нашої школи. Багато випускників працюють вчителями в різних куточках України та навколишніх селах.
В старій школі в досить важких умовах прийшлось працювати до 1973 року. В 1973 році було закінчено будівництво нового корпусу школи, який прибудований до старого.
Приміщення старої школи в наш час
Будівництво велося за рахунок держави, але велику допомогу в ньому надавали жителі села, які добровільно і безкоштовно працювали по кілька днів на будові. Багато праці вклав вчительський колектив у процес будівництва та оформлення класів – кабінетів. Школа була переведена на кабінетну систему і працювала в одну зміну.
Шкільне подвір’я
Кладку цегли виконували муляри з нашого села Квітковський Василь, Лазоришин Михайло, Барнич Михайло. Всі столярні роботи виконав Фіголь Іван, керував будівництвом інженер райвно Тріщук, директором школи був Шелемей Йосип Миклоайович. На майбутнє планувалось добудувати ще такий корпус на місці старого, але цим планам ще не судилося збутися.
Новий корпус школи
З 1996 року директором школи працює Данько Володимир Степанович. На даний час в школі працює 18 вчителів, вихователь дошкільної групи, педагог – організатор, практичний психолог, соціальний педагог, бібліотекар.
Педагогічний колектив Кадобнянської гімназії та учні
на святі до Дня вчителя
У 2017 році село Кадобна ввійшло до Брошнів – Осадської ОТГ. На основі Рішення ІІ сесії Брошнів – Осадської селищної ради від 25.12.2017р. № 20-22017 Кадобнянську ЗОШ І-ІІ ступенів Калуського району було перейменовано в Кадобнянську гімназію Брошнів – Осадської селищної ради ОТГ Івано – Франківської області.
