9 листопада - день української писемності та мови
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця й починається писемна українська мова. Всесвітню славу принесла праця всього життя Нестора, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі й залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
Рідне слово єднає українців
В Україні цей день встановлений указом Президента 6 листопада 1997 року. Також із 2000 року 9 листопада в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен бажаючий. Із кожним роком кількість учасників мовного флеш-мобу зростає. Традиційно до написання диктанту долучаються відомі люди, політики, митці, військові, студенти та школярі. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України, а також із-за кордону: Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. Крім цього, в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, до якого щорічно долучаються понад 5 млн учасників із 20 країн світу.
Що варто знати про рідну мову…
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови − полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису нашої мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. Із погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Поки живе мова − житиме й народ!
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Кремль століттями гнобив українську мову, щоб русифікувати, асимілювати, а по суті, знищити українську націю. Тому українську мову треба захищати і розвивати. Важливо, щоб саме суспільство і влада усвідомлювали необхідність відповідної державної політики. Як писала геніальна Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». А Іван Огієнко свого часу писав: «Поки живе мова − житиме й народ».
10 цікавих фактів про українську мову
1. Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.
2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також у граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
9. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.
10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш»
