Кадобнянська гімназія

ПОЛОЖЕННЯ   ПРО   КЛАСНОГО   КЕРІВНИКА

НАВЧАЛЬНОГО   ЗАКЛАДУ   СИСТЕМИ

ЗАГАЛЬНОЇ   СЕРЕДНЬОЇ   ОСВІТИ

1. Загальні положення

1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі – класний керівник).

1.2. Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-вихованого процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвиток учнів (вихованців), їх соціального захисту.

1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується

Конституцією України, Декларацією ООН про права дитини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

– виховання громадянина України;

– формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;

– виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

– виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого

ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

– реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).

2. Організація діяльності класного керівника

2.1. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника, загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу, який має педагогічну освіти, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.

2.2. Обов’язки класного керівника покладаються директором

навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців)

зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального

року.

2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою. У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.

У професійно-технічному навчальному закладі, класне керівництво

здійснюється в навчальних групах, учні(вихованці) яких під час

навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.

Функціональні обов’язки класного керівника розробляються відповідно

до цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного процесу і затверджуються директором навчального закладу.

2.4. Класний керівник як організатор класного колективу:

– сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня

та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;

– створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи;

– сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

– проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності а також рівня

сформованості учнівського колективу;

– координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого

навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного

процесу з виконання заходів щодо формування та здійснення в класному колективі (групі) соціального захисту учнів (вихованців).

2.5. Класний керівник має право на:

– відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи;

– внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);

– внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних

закладів у порядку, визначеному законодавством;

– відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за згодою

 батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та

виховання;

– вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;

– вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);

– захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;

– матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконання покладених на нього завдань.

2.6. Класний керівник зобов’язаний:

– вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);

– здійснювати педагогічний контроль за дотримання учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального

закладу, інших документів, які стосуються навчально-виховного процесу;

– інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;

– дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства;

своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

– пропагувати здоровий спосіб життя;

– постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

– вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо).

2.7. Класний керівник складає план роботи з класним колективом у

формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.

2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.

2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством України.

Класний керівник повинен знати:

– сутність і закономірність розвитку особистості, анатомо-фізіологічні, психологічні та вікові особливості вихованців;

– діагностику і методи визначення рівнів вихованості дітей;

– методи аналізу ефективності педагогічного управління процесом всебічного формування особистості;

– теорію і методику національного виховання, специфіку роботи класного керівника, вихователя групи продовженого дня, вихователя школи-інтернату та дитячого будинку, громадських дитячих організацій,

виховної роботи у дитячих клубах за інтересами та позашкільних

виховних закладах;

– принципи, форми та методи організації виховного впливу на дітей

різних вікових груп; принципи організації різних дитячих об’єднань, учнівських та студентських колективів і керівництва ними.

Класний керівник повинен вміти:

– визначити конкретні завдання виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівня вихованості дитячого колективу і умов навколишнього середовища;

– реалізувати принципи національного безперервного виховання, народознавчого, людинознавчого і особистісного підходів;

– володіти методами і формами педагогічної діагностики та педагогічного прогнозування, рівня вихованості учнів, колективу і особистості в їхній єдності;

– визначити мету виховання у відповідності з рівнем вихованості дітей, будувати виховний процес на основі глибокого і систематичного

вивчення учнів, їх інтересів, запитів, можливостей, на принципах добровільності та співробітництва;

– регулювати і коректувати міжособистісні стосунки в дитячих та

юнацьких колективах, проводити в них профілактику розмежування, дезінтеграції та конфронтації; на практиці застосовувати принципи наукової організації праці, володіти методами управління дитячим колективом;

– робити учнівське самоврядування найефективнішим виховним засобом, звертаючись до громадської думки, бути обережним, не викликати відчуженості і замкнутості учня; формувати гуманні співвідносини з

учнями на рівні співробітництва і співтворчості з урахуванням національних традицій, соціального оточення;

– об’єднувати виховні зусилля вчителів і вихованців; знаходити розумні методи вплив, нести батькам радість, попереджуючи такі заходи впливу з боку батьків, які заважатимуть добрим взаєминам;

– вести педагогічну пропаганду, домагаючись єдності виховної діяльності школи, позашкільних закладів, сім’ї та громадськості;

– організовувати з дітьми, підлітками, молоддю різні види виховної

роботи: навчальну, трудову, ігрову, природоохо-ронну, дозвілля дітей, гуртки художньої діяльності, спортивні секції; попереджувати дитячий травматизм, працювати з дітьми,Ю які потребують підвищеної

педагогічної уваги;

– сприяти самовихованню учнів, саморозвитку їх суспільно цінних

якостей і створенню умови для самореалізації дитини як неповторної індивідуальності; вміло використовувати у виховній, роботі духовні надбання рідного народу, усну народну творчість, культурно-історичну національні традиції української етнопедагогіки;

– аналізувати, узагальнювати і використовувати передовий педагогічний досвід. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію. Застосовувати регіональні прийоми пошуку, відбору і використання

педагогічної інформації.

Актуальні проблеми самоосвіти класних керівників

1.Завдання і зміст роботи класного керівника по національному

вихованню учнів.

2. Форми і методи виховної роботи в класі. Методика фронтальної,

групової та індивідуальної форм роботи з учнями класу.

3. Робота класного керівника по розвитку учнівського самоврядування.

4. Форми і методи виховання в учнів свідомої дисципліни і високої культури поведінки.

5. Напрямки діяльності класного керівника. Вимоги до його діяльності.

6. Спільна робота класного керівника з активом класу.

7. Методика підготовки і проведення класних зборів, годин класного керівника.

8. Виховання доброти чесності, скромності, людяності, порядності – одне із завдань морального виховання учнів.

9. Духовна культура учня: особливості школяра.

10. Перспективи в житті колективу і методика їх визначення.

11. Індивідуальна робота з учнями.

12. Шляхи взаємодії класного керівника і батьків по підготовці учнів до життя і праці.

13. Планування виховної роботи з учнями.