"Свято осені"

СЦЕНАРІЙ

«СВЯТО ОСЕНІ»

Загальнопізнавальні цілі : вчити дітей бачити красу рідного краю, ознайомити їх із традиціями українського народу; ви­ховувати повагу до праці, до найдорож­чого, що є в людини — хліба, формувати естетичне сприйняття  природи та бережливе ставлення до результатів людської праці, виховувати риси дбайливого господаря; розвивати екологічну свідомість як основу для формування екологічного мислення та культури поведінки у довкіллі.

Зала, де проводиться свято, прибрана вишитими рушниками, осіннім листям, барвистими квітами, гронами калини та горобини. Столи засте­лені скатерками; тут же виставка дитячих робіт з природного матеріалу.  На сті­нах виставка  — дитячі малюнки,фотографії, присвячені осені та врожаю.

ВЕДУЧА 1.

Сонце ясненьке, куди закотилося?

Літечко тепле, куди ти поділося?

Травиця шовкова, чом не зеленієш?

Літечко згасає, тужить горобина.

ВЕД 2.

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

Ведуча1. І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

(В цей час до залу входить Осінь у розкішному віночку жовтого листя,осінніх квітів. Урожаю, що також у віночку із пшеничного та житнього колосся. Ведучі зразу ж помічають).

ВЕДУЧА 1.

Погляньте, а до нас гості вже завітали: прекрасна  пані Чарівниця-Осінь.Доброго дня шановна, ми раді вітати тебе на нашому святі!

ВЕДУЧА 2.

Наше невеличке свято називається «Блукає осінь у садах», оскільки вже завершена пора збирання плодів щедрої української землі. Люди запаслись ними на довгу сніжну зиму…

Віддавши урожай, зітхнули всі лани,

Вклонились їм дерева листям золотим,

Птахи у вирій славу осені несуть,

Спасибі, Боже, за врожай і спокою красу.

Оддзвеніли поля зрілим колосом,

Степові пропливли кораблі,

А зерно золотим грає відблиском,

І від того ясніш на землі.

ОСІНЬ.

Добрий день, мої шановні

Діти, пані та панове.

Нині знов із вами я.

Осінь — ось моє ім’я.

Восени земля прекрасна.

Як завжди, прийшла я вчасно

І у села й у міста —

Всюди осінь золота.

Лист торкну — і диво стане:

Помаранчевим, багряним,

Прийшла в гості я до Вас

Не з порожніми руками,

А з щедрими дарами.

У Осені в руках кошик з дарами нового врожаю: яблуками, грушами, виноградом.

ВЕД,1 .

Синім птахом промайнуло гаряче літо — і з багрянцем калини непомітно прийшла осінь. І хоча нам трохи сумно за літом, проте красуню-осінь ми зустрічаємо з трепетом у душі. І не дивно, адже щедра осінь зачаровує нас своєю красою, пригощає дарами, бо багата вона на врожаї і хоче, щоб люди мали все: хліб і до хліба, овочі та фрукти. Щоб усі діти виростали добрими і працьовитими, чуйними й творчими. Щоб уміли бачити красу природи рідного краю.

ВЕДУЧА 1.

Осінь, найчарівніша пора року, сповнена ніжного смутку та багата на щедрі врожаї. Недаремно про неї складено в народі безліч чудових віршів, пісень, загадок, приказок: «Осінь на строкатому коні їздить», «Хвали літо, коли осінь прийде».

ВЕД 2.

Наші діти готувалися до свята ,а особливо до зустрічі з Чарівницею-осінню та підготували для неї чудові вірші. Послухаймо  їх виступ.

 (Діти (учні 1-8 класів) виходять на сцену одягнені в українські костюми та  декламують вірші..)

Осінь: Ви такі великі молодці, що попри погодні примхи, таки любите осінь. І я вас теж люблю і , як доказ, щороку дарую вам свої щедрі дари : ягоди, фрукти , овочі. Мені сьогодні так приємно бачити, що ви не тільки любите смакувати моїми дарами, а ще й так творчо вмієте підійти до свята осені. Щиро дякую за таку любов і шану.

ВЕД1.

Вже зібрані останні врожаї,

З полів добро привезено додому.

Комори всі наповнили свої,

Тепер приємну відчувають втому.

Втомилися, звичайно, від турбот,

Та радість від достатку серце гріє.

Трудолюбивий, добрий наш народ,

Він потрудитися і відпочити вміє.

ВЕД2 .

Чарівна осінь ходить гаєм, фарбує все у дивний цвіт,

А ліс такі відтінки має...

Став дивовижний білий світ.

А осінь походжає в полі, готове поле спочивать

І затихає все поволі, ще тільки коники свірчать.

ВЕД1.Затужило за сонечком небо, потускніли усі кольори,

Ой, не треба дощити, не треба,

Хай ще сонце сміється з гори.

Хай тепло нам дарує і ласку, й диво-фарби усіх кольорів,

Прошепоче осінню нам казку, в пишних кронах могутніх дубів.

Вже сонечко спочити хоче і за річку йде лягати спать

Повсюди тиша розпливлась, став набагато менший день.

Це диво - осінь узялась міняти дивосвіт щодень.